Автопортрет "Я педагог і особистість"
Мабуть, немає на Землі людини, котрої не торкнулася чуйна та
турботлива рука Вчителя. Не кожний з нас відвідує храм, не всі виховуються в
благополучних родинах, не дуже великим тиражем видаються добрі та розумні
книги, але всі ми приходимо в школу, де загалом і формується наша особистість.
Отже, вчитель неодмінно впливає на долі людей, країни.
Великий дар – бути вчителем, велике щастя – бути учнем
талановитого вчителя. Вслухатися в кожне слово педагога, приєднатися до
невідомого світу знань. Вчитель – творець душі. Він, як скульптор, ліпить
багатопланову особистість. Він надає учням бажання пізнавати невідоме, світ.
Учитель творить Людину.
Я – вчитель. Я - навчаю дітей
і навчаюсь разом з ними. Мені цікаво: я працюю, вкладаючи душу; я вчу, радіючи
успіхам; чекаю нових звершень, пояснюючи невідоме; відчуваю задоволення,
відкриваючи таємниці; надихаюсь, проводячи уроки; я живу, працюючи учителем. Я
– педагог!
Щодня,
щоранку іду впевнена і стурбована, сповнена енергії і сподівань! І строгим і
ніжним поглядом зустрічаю своїх учнів. Це я!
А ось
я біжу в школу заклопотана, на устах таємнича посмішка, а в голові
одвічні запитання, які щодня народжуються заново: вдасться чи не вдасться?
Зрозуміють чи не зрозуміють?
У
більшості випадків я – переконливий учитель, бо знаю: знову буду в класі робити
улюблену справу – навчати і виховувати, допомагати дітям «вибудовувати себе».
А ще я
щасливий учитель, бо вірю, що мої учні – найкращі, а віра ця породжує любов,
яка дає право сподіватись на завтрашній щасливий день.
І при
цьому я переконана, що учні, в більшості своїй, сприймають предмети, в першу
чергу, через особистість вчителя. Тому моя величезна захопленість своїми предметами є запорукою
моєї успішної роботи.
Все це
знаходить відгук у моїх учнів. Вони оцінюють і зважують все. Для них я не
тільки вчитель-предметник, я – порадник, наставник,
колись друг, а колись – матуся, але завжди – особистість! Вимогливість,
чесність, сумлінність, комунікабельність, старанність, щирість – риси мого
характеру.
А слова
Ліни Костенко дійсно є моїм життєвим кредо:
Віддай
людині крихітку себе.
За це душа наповнюється
світлом!
Я – педагог – віддаю,
Я – особистість – світла!
Комментариев нет:
Отправить комментарий